ГБО барокамера
Гіпербарична оксигенація (Г’БО) – не медикаментозний метод профілактики, лікування і реабілітації. Г’БО терапія стає все більш розповсюдженим ефективним методом патогенетичної терапії різних захворювань, що супроводжуються розвитком гіпоксії і зниженням імунітету.
Екологічне неблагополуччя призвело до різкого зниження природної резистентності, підвищення алергізації і значного розповсюдження захворюваності. 80% українців страждає придбаним імунодефіцитом.
Важливу роль в пригніченні імунітету сучасної людини відіграють стреси, незбалансоване харчування, зловживання курінням, алкогольними напоями, а також радіонукліди, пестициди та інші чинники техногенного забруднення навколишнього середовища.
Здатність швидко і ефективно компенсувати дію неблагополучних чинників зовнішнього середовища характеризує адаптаційні можливості організму. Одним із засобів, володіючи найбільш повним спектром адаптаційних механізмів є гіпербарична оксигенація (Г’БО) – не медикаментозний метод профілактики, лікування і реабілітації. І’БО терапія стає все більш розповсюдженим ефективним методом патогенетичної терапії різних захворювань, що супроводжуються розвитком гіпоксії і зниженням імунітету.
В основі різноманітних позитивних ефектів гіпербаричного кисню – стимулюючого, інгібуючого і замісного, лежить його висока окисна здатність. Діючи в терапевтичних, дотоксичиих дозах, ГБО підвищує активність ключових ферментів тканинного дихання, прискорює транспорт електронів через ланцюг цитохромів, нормалізує перекисне окислення ліпідів – одного з важливіших механізмів регулювання стану клітинних мембран, активізує антиоксидантну здатність організму. ГБО-процедури, усуваючи гіпоксію тканин, сприяють зниженню глікемії, нормалізують різні механізми гормональної регуляції, покращують мікроциркуляцію в периферійних тканинах, посиленню лікувального ефекту для серцевих глюкозидів, і діуретиків, антиаритмічних та антибактеріальних препаратів, цитостатиків.
Встановлено, що ГБО стимулює метаболічні системи захисту ЦНС, печінки, нирок від токсичної дії аміаку при розладах кровопостачання цих органів. До метаболічних ефектів відноситься і активізація біоенергетичних регенераторних процесів. Так, ГБО позитивно впливає на регенерацію скелетних м’язів і кісткової тканини, що сприяє більш швидкому загоєнні рани, значно скорочує рубцювання виразки шлунка і дванадцятипалої кишки при лікуванні в санаторно-курортних умовах.
Рекомендують ГБО для лікування гіпертензійного синдрому при ІХС на етапі санаторно-курортного лікування. ГБО сприяє зниженню запитального холестерину, фібриногену та інших показників. Використання ГБО в комплексному курортному лікуванні артеріальної гіпертензії при ІХС здійснює модулюючий вплив на тонус судин, покращує метаболічні процеси в організмі і міокарді. Призначють ГБО-терапію в комплексному курортному лікуванні патологічних проявів гіпоксії циркуляторного і тканинного генезу у хворих з вегето-судинною дистонією, діабетичною ангіопатією, атеросклерозом і артеріальною гіпертензією. В результаті проведеного лікування у 93% хворих спостерігалась ліквідація клінічних симптомів захворювання. Знижувався вміст білірубіну і холестерину в крові та інтенсивність запального мезенхімального синдрому, що проявлялось зменшенням показників осадових роб. Відмічається статистичне достовірне зменшення ліпідного комплексу і деяких факторів підвищеного згортання крові. Особливо слід відзначити зменшення кардіалгії у хворих з ішемічною хворобою серця – у 81%, парестезій і болю в кінцівках – у 84%, нормалізацію сну. У хворих з вегето-судинними порушеннями (головний біль, біль в ділянці хребта, руках і ногах, алергічні реакції, похолодання і мерзлякуватість кінцівок ГБО – процедури сприяли ліквідації або зменшенню вираженості тих чи інших симптомів.
Гіпербарична оксигенація із антигіпоксичною направленістю дії викликає цілий ряд позитивних ефектів, а саме: біоенергетичний: бактеріостатичний, антитоксичний, спазмолітичний, антианемічний, протизапальний, імуномоделюючий, антиаритмічний, посилюючий регенераторні процеси та дію деяких медикаментозних середників, покращуючий циркуляцію в органах; посилюючий антиоксидантну активність організму.
На основі означених фізіологічних і лікувальних властивостей процедур ГБО ґрунтуються покази для комплексного лікування в умовах бальнеологічного курорту.
1. Захворювання гепатобіліарної системи і підшлункової залози:
- Хронічний гепатит різної етнології при мінімальній та помірній активності процесу (збільшення активності амінотрансфераз крові до трьох норм);
- Хронічний холангіт;
- Хронічний холецистит (безкам’яний або калькульозний в стадії ремісії, без схильності до частих загострень);
- Дискинезія жовчевивідних шляхів;
- Цироз печінки в доасцитичній стадії;
- Доброякісні білірубінемії – типу хвороби Жільбера;
- Хронічний панкреатит в стадії ремісії, без стенозування вірсунгової протоки і фатерового соска.
2. Захворювання шлунково-кишкового каналу:
- Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, включаючи фазу активної виразки (не ускладнені пілоростенозом ІІ-Ш ст. і кровотечами протягом останніх 2-х років);
- Хронічний гастрит з пониженою секреторною функцією;
- Хронічний дуоденіт в стадії ремісії, включали ерозивні форми;
- Хронічний коліт в стадії ремісії.
3. Ендокринні захворювання:
- Цукровий діабет – компенсований і субкомпенсований, без ускладнень (крововиливи і відшарування сітківки на очному дні, азотемія при діабетичній нефропатії);
- Діабетичні ангіопатії.
4. Захворювання сечостатевих органів:
- Нирковокам’яна хвороба, після висхідного та несхідного літолізу, дистанційної ударнохвильової літотріпсії, хірургічного чи інструментального видалення каменів, з задовільною уродинамікою і нирковою функцією, через 1-2 місяці після втручання;
- Сечові діатези (сечокислий, оксалуричний, фосфатуричний, змішаний) з задовільною функцією нирок і сечових шляхів. Хронічний неспецифічний первинний та вторинний пієлонефрит (без гідронефротичної трансформації), цистит, простатит в стадії клініко – лабораторної ремісії з задовільною функцією нирок і сечових шляхів;
- Дисметаболічні нефропатії, без масивної еритроцитурії. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози І ступеню. Порушення статевої і репродуктивної функції: нейрорецепторна імпотенція, пов’язана з захворюванням передміхурової залози; ендокринна форма імпотенції пов’язана з порушенням функції яєчок; екскреторне безпліддя у чоловіків.
5. Захворювання серцево-судинної і дихальної системи:
- Ішемічна хвороба серця з приступами стенокардії І—III ФК. Постінфарктний кардіосклероз. Ішемічна хвороба серця, аритмічний варіант. Міокардитичний кардіосклероз;
- Гіпертонічна хвороба (при АТ не вище 160/90 мм рт.ст). Хронічний бронхіт, в т.ч. з бронхоспастичним синдромом, неускладнено бронхоектазами;
- Бронхіальна астма різного генезу І-ІІ стадії (у фазі ремісії і нестійкої ремісії);
- Гострі пневмонії для долікування.
6. Анемії:
- Показані для лікування всіх форм (особливо в комплексі з специфічним медикаментозним лікуванням).
7. Неврологічні захворювання:
- Церебральний атеросклероз;
- Стан після ішемічного інсульту при відсутності артеріальної гіпертензії;
- Енцефалопатії посттравматичні, алкогольні і ін;
- Наслідки нейроінфекції;
- Хронічна недостатність мозкового кровообігу в басейні вертебробазилярної артерії при шийному остеохондрозі;
- Вегето-судинна дистонія, нейроциркуляторна дистонія і інші неврози.
8. Оториноневрологічні захворювання:
- Неврит слухового нерва. Мін’єровський синдром.
9. Судинна і серцева патологія:
- Облітеруючий ендартеріїт;
- Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок;
- Тробангіїт артеріальних судин;
- Трофічні ураження шкіри (на ґрунті варикозної хвороби кінцівок, після опіків, обморожень, електротравм і ін.);
- Тромбоемболії артеріальних судин (при частковій обтурації);
- Наслідки травм магістральних судин;
- Після операцій з приводу артеріовенозних шунтів;
- Вроджені вади серця до і після операції;
- Протезування штучними клапанами (до і після операції);
- Протезування магістральних судин (до і після операції).
10. Офтальмологічні захворювання:
- Панофтальміти;
- Ендофтальміти;
- Травматичні ушкодження рогівки;
- Склеріти;
- Опіки рогівки;
- Судинна патологія очного дна;
- Широкутна глаукома.
11. Стоматологічні захворювання:
- Парадонтити;
- Стоматіти, гігігвіти, в т.ч. виразкові;
- Запалення слинних залоз;
- Запалення щелепних суглобів.
12. Гінекологічна і акушерська патологія:
- Аднексіт хронічний;
- Пельвеоперитоніт хронічний;
- Параметрит і ендометрит хронічний.
13. Отруєння:
- Отруєння чадним газом;
- Отруєння барбітуратами;
- Отруєння нітратами і іншими речовинами, що приводять до метгемоглобінемій.
14. Шкірні захворювання:
- Імпетіго;
- Сікоз і інші стрепто стафілодермії шкіри;
- Трофічні виразки шкіри.
Абсолютними протипоказами для застосування ГБО є:
- Психічні хвороби;
- Епілепсія і інші захворювання, що супроводжуються судомним синдромом;
- Деструктивні, захворювання легень (каверни, абсцеси, нагнійні кісти, бронхоектази);
- Хронічні євстахіїти;
- Непереносимість кисню;
- Гострі респіраторні захворювання;
- Клаустрофобія.
До відносних протипоказів відносяться:
- Захворювання у стадії декомпенсації: серцево-судинна недостатність 2-а і вища, легенева недостатність вища 1-ї стадії, ниркова недостатність, стенозування пілоричного відділу шлунка ІІ-ІІІ ступеня, цироз печінки з наявністю асциту, гіперфункція щитовидної залози, гіпертонічна хвороба з AT вище 160/90 мм рт.ст., варикозне розширення вен нижніх кінцівок.
- Нирковокам’яна хвороба, яка супроводжується порушеннями уродинаміки, ускладнена хронічною нирковою недостатністю, або супроводжувана частими приступами ниркової коліки чи масивною еритроцитурією. При симптоматичній артеріальній гіпертензії – AT поза 160/90 мм рт.ст.
Запальні захворювання сечостатевих органів, супроводжувані значними порушеннями уродинаміки, нирковою недостатністю, гіпертензійним синдромом, в стадії загострення, а також специфічні захворювання сечостатевих органів без попередньої санації.
Примітка:
В групі захворювань з відносними протипоказами застосування ГБО можливе лише після проведеного відповідного лікування і покращення стану хворого.